Добрий день, шановні батьки!
Хоча діти розхворілися, виступ із проектом "Дозволь, мати, весну закликати" не відміняється. Я сподіваюся, що з наступного тижня всі одужають і ми продовжимо повноціння репетиції.
Тому даю слова пісень, які діти повинні вивчити.
Стрітення
Зима з Літом зустрічаються.
Зима з Літом сперечаються:
Кому йти, кому вертатися.
Кожен хоче з них зостатися.
А – а – а, Стрітення.
Лютий з Березнем зустрівся,
Гордовито подивився,
Покотивсь морозним сміхо,
Застелив доріжки снігом.
А – а – а, Стрітення.
Місяць Березень сміявся –
Він завії не злякався,
Ясним сонцем огорнувся
І промінням усміхнувся.
А – а – а, Стрітення.
Брату Лютому сказав:
-Не Зими вже час настав.
Тобі час відпочивати,
Мені землю прикрашати.
А – а – а, Стрітення.
Весна, весна та Весняночка –
Красне сонечко, ніжні струмки.
Ой весна,весна та Паняночка,
Будить пташечка в травах квітки.
Сяє днина вже ясна –
Це прийшла до нас весна…
Зима з Літом зустрічаються.
Зима з Літом сперечаються:
Кому йти, кому вертатися.
Кожен хоче з них зостатися.
Розлилися води
Розлилися води на три броди.
Гей, діти-квіти, весна-красна,
Зілля зелененьке!
Що в першому броді зозуленька кує.
Гей, діти-квіти, весна-красна,
Зілля зелененьке!
Що в другому броді соловей щебече.
Гей, діти-квіти, весна-красна,
Зілля зелененьке!
Що в третьому броді сопілонька грає.
Гей, діти-квіти, весна-красна,
Зілля зелененьке!
Зозуленька кує, бо літечко чує.
Гей, діти-квіти, весна-красна,
Зілля зелененьке!
Ку-ку, ку-ку, ку-ку-ку-ку-ку-ку!
Соловей щебече, садки розвиває.
Гей, діти-квіти, весна-красна,
Зілля зелененьке!
Тьох-тьох, тьох-тьох, тьох-тьох…
Сопілонька грає, на грання скликає.
Гей, діти-квіти, весна-красна,
Зілля зелененьке!
Трі-лі, трі-л,і трі-лі-трі-лі-трі-лі.
Подоляночка (для дівчат)
Десь тут була Подоляночка.
Десь тут була молодесенька.
Тут вона сіла, тут вона впала,
До землі припала, сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.
Ой устань, устань, Подоляночко.
Ой устань, устань, молодесенька.
Вмий своє личко, личко біленьке.
Біжи до Дунаю, бери молодую,
Бери ту, що скраю.
Женчичок-бренчичок
Женчичок-бренчичок вилітає,
Високо ніженьку піднімає.
Якби-то, набито, ніженьку пробито
В зеленім лузі бари собі другу.
Зелене житечко в полі він жав.
З ранку до вечора не спочивав.
Якби-то, набито, ніженьку пробито
В зеленім лузі бари собі другу.
Кривий танець
Ой кривого танця
Та не виведем кінця.
Треба його та виводить,
Кінець йому та знаходить.
Ой вінцю наш вінцю,
Хрещатий барвінцю.
Я ж тебе плела-вила
Ще учора ізвечора.
Повісила тя в терені,
У терені на дереві.
Ой вулиця тай широка.
Чого трава невисока?
Бо парубки тай істоптали
Великими тай ножищами,
Великими тай ножищами,
Подертими постолищами.
Од Києва до Лубен
Од Києва до Лубен
Насіяла конопель.
Дам лика закаблукам,
Закаблукам лика дам.
Дам лика закаблукам,
Дістанеться й передам.
Диво
Ой над краєм диво-диво – зіроньки згасають.
Янголята тихим співом ранок зустрічають.
Розлилося сонце всюди. Світаночок гожий.
Прокидайтесь добрі люди. Вставай Світе Божий.
Приспів
Станьмо, помолімось, брате.
З нами вся наша родина.
Гой да, хай радіє мати –
Наша ненька Україна!
Бог дав сонячні Карпати,
Бог дав Дніпрові глибини,
Бог дав діточок завзятих
Тобі, ненька Україна.
Подаруйте, янголята, нам свої співанки.
Щоб могли ми величати ясне сонце зранку.
Щоб єднались добрі люди. Тай казали дітям:
–Разом мирно жити будем у цім Божім Світі.
