На уроках

Првчилися всього тиждень - і раптом хвороби. Та це минеться. Всім зичу здоров'я. Але навчання не відміняється.

Математика

Працювали у зошиті Петерсон. Знайомимося із мірами часу. Діти уже повинні знати:
Рік (365(366) діб, 12 місяців),
місяць (28, 29, 30, 31 доба)
тиждень (7 діб),
доба - 24 год,
1 год - 60 хв
1 хв - 60 с.
Все це є у зошиті Петерсон.
Сьогодні опрацювали урок 5.
Звернути увагу на розв'язування задач.
Час триває від меншого показника часу до більшого.
Щоб знайти час після події, потрібно до меншого показника додати час, який тривав.
Щоб знайти час до події, треба від більшого показника відняти час, що тривав.
Щоб знайти час, що тривав, потрібно від більшого показника часу відняти менший.
Крім того, прошу попрацювати із стрілковим годинником.

Літературне читання 

Читати байку.

Лев і Миша

Байка

Старенька Миша горювала:

Їй ніде, бідній, було жить,

Голівоньки на старість притулить:

Сама собі по світові блукала…

Діток нема: були колись –

Теперечки по світу розбрелись.

Одним одна зосталась мати.

Пішла вона звичайненько прохати,

Щоб Лев в дуплі дозволив їй,

Самотній та старій,

Хазяйство завести маленьке

Біля їх милості близенько.

–       Хоч сила всім страшна твоя,

Хоч пан ти, – каже, – між панами,

Та хто зна, що ще буде з нами:

В пригоді, може, стану й я…

 –  Хто? Ти? – Лев заревів, – така погана?

Мене, такого пана,

Сюди задурювать прийшла?..

Пішла!

Бач, теревені розпустила!

Тікай, поки ще ціла! –

Злякалась Миша та притьмом,

Поміж травою, лопушком,

З переполоху почухрала –

Туди-сюди – й з очей пропала.

Раз Лев пішов поживи розглядать,

Та у тенета і піймався.

Рвонув він раз – тенета не тріщать;

Удруге, втретє – ні… Вже як не силкувався,

Як не ревів, як не вертів,

А все-таки не вивертівсь – зостався.

Прибігли люди, узяли,

Зв’язали бідного та й повезли

По ярмарках в залізній клітці

На диво світові всьому,

Прийшлося гірко бідному йому…

Згадав про Мишу, що вона казала,

Тай дума, плачучи: «Якби вона була,

Загинути б мені, дурному, не дала:

Тенета б всі попрогризала…

І я б гуляв оце в зеленому гаю,

Мов у раю…»

А сам, сердешний, слізоньки ковтає:

Є каяття, та вороття немає.